Далеко-далеко на півночі серед вічних снігів і льоду височить крижаний палац Снігової Королеви. Королева прекрасна, але краса її холодна, бо замість серця має шматочок льоду. Кого вона поцілує, в того серце теж стає льодяним. Кожної зими королева прилітає до нас і шукає маленького гарного хлопчика.
Кай. Для чого?
Бабуся. Він повинен викласти із чарівних крижинок слово „ вічність”.
Кай. І що тоді буде?
Бабуся. Вічна зима запанує на землі, і все живе замерзне: і дерева, і птахи, і люди.
От і сьогодні королева літає, заглядає у вікна, шукає хлопчика.
Герда. Стережись, Каю, щоб вона тебе не поцілувала і не забрала у свій крижаний палац.
Кай. Хай тільки спробує! Я посаджу її на теплу пічку і вона розтане.
Бабуся засинає у кріслі. Лунає музика, навколо ялинки кружляють сніжинки, закінчивши танець, присідають.
Герда. Подивись, Каю, як гарно танцюють сніжинки.
Кай. Так. Сніжинки дуже гарні і кожна з них схожа на крижану квіточку.
З’являється Снігова королева, танцює разом із сніжинками.
Королева. Все навколо стало білим,
Все завмерло, оніміло.
І вода в річках й озерах
Зупинилась і завмерла.
Холод землю огортає –
Все живе на най вмирає.
От би стало так навіки,
Щоб стрімкі застигли ріки,
Змовк веселий спів пташиний
І щасливий сміх людини.
Звертається до сніжинок.
Піддані мої іскристі,
Квіти срібно-променисті,
Де були і що робили?
1 сніжинка. Понад лісом ми летіли,
Ніжну пісеньку співали
І дерева присипляли.
2 сніжинка. Снігом вкрили всі стежинки,
В шуби одягли ялинки,
А берізкам роздавали
Із м’якого пуху шалі.
3 сніжинка. Ми на поле опустили
Покривало срібно-біле,
А на трави лугові –
Пишні ковдри снігові.
4 сніжинка. Ми у селах і містах
Побілили кожний дах.
На кущах, немов улітку,
Розцвіли чудові квіти.
Королева. Ви літали і співали?
Землю пухом накривали?
Не страшні їй заметілі –
От що, любі, ви зробили.
Вірні слуги з криги й льоду,
Заморозьте всю природу!
Кай. Подивись, Гердо, яка гарна жінка у білому вбранні!
Герда. Стережись, Каю, це може бути Снігова Королева.
Кай. Я сказав, що не боюся її!
Королева. Який сміливий хлопчик! Саме такого я давно шукаю. Скажи мені, Каю, чи я тобі люба, чи я тобі мила?
Кай. Такої красуні я в житті не бачив.
Королева. А ти – найгарніший хлопчик у всьому світі. Можна я тебе поцілую?
Герда. Кай, стережись! Згадай, що бабуся розповідала! Бабусю, бабусю, прокинься!
Будить бабусю, що заснула в кріслі.
Королева. В танці-кружлянні з холоду й снігу
Знайдем насолоду, знайдемо утіху...
Королева під музику „ Танцю із сніжинками” кружляє з Каєм навколо ялинки і ховається за нею. Льодянчики стоять у 2 шеренги, погойдуються під музику.
Герда біжить за Королевою, сніжинки її не пускають, беруть у коло.
Сніжинки. Не спіши, зупинись,
До землі нахились,
Вкриєм срібним серпанком,
Будеш спати до ранку.
Накривають Герду прозорою тканиною. Вона присідає і засинає. Решта артистів виходять, виносять крісло і лави. Залітають снігурі, виконують пісню „ Снігурі”.
1 снігур. Гляньте, дівчинка сидить,
Мабуть, сном чарівним спить.
2 снігур. Не замерзла, ще жива,
королева Снігова
Нещодавно пролітала
І її зачарувала.
3 снігур. Прокидайсь скоріш, дитино,
Бо замерзнеш і загинеш.
Герда. Дякую, пташата милі,
Що мене ви розбудили.
Королева вкрала Кая...
Де шукати, я не знаю.
4 снігур. У палац свій кришталевий
Полетіла Королева. ( Вказує напрямок).
Герда. Дякую вам.
Пташки відлітають. Герда під музику іде навколо ялинки.
До палацу я прийшла,
Тільки входу не знайшла.
З’являється ворон.
Ворон. Кра-кра-кра! Чого шукаєш?
Герда. Я шукаю брата Кая.
Невисокий він на зріст,
Сині очі, рівний ніс,
Вміє добре рахувати,
І читати, і писати.
Дуже мудрий і красивий,
І веселий, і кмітливий.
Ворон. Ну, тоді ми брата Кая
У палаці пошукаєм.
В мене гарна наречена,
Дуже мудра, дуже вчена.
Ось моя любов та казка,
Познайомтеся, будь ласка.
Заходить Ворона Каркарона.
Ворона. Незвичайна я ворона,
Я – Ворона Каркарона.
Ворон. Герда шукає свого бр-р-рата, р-р-розкажи їй про нашого любого пр-р-ринца
Ворона. Спочатку р-р-розкажи про нашу любу пр-р-ринцесу. Вона така р-р-розумна, бо прочитала багато книжок! Надумала наша принцеса вийти заміж. Запросила на оглядини всіх юнаків королівства, щоб вибрати самого р-р-розумного. Всі женихи при зустрічі втрачали мову, їх вражала краса моєї господині. Лише один бідний юнак не розгубився, довго і весело розмовляв із принцесою і вони одружилися.
Герда. Я впевнена, що це був Кай. Я хочу його побачити!
Ворон. Хоч ти гарна дівчинка, але бідно вдягнена. Слуги не пустять тебе до палацу. Каркароно, проведи її з чорного ходу. Ходімо.
Втрьох повільно обходять круг ялинки.
В цей час заносять трон, на який сідають принц з принцесою, заплющують очі, „сплять”, прихилившись одне до одного.
Ворона. Принц із принцесою дуже розумні, багато розмовляють і ніяк не можуть наговоритися. Іноді вони говорять цілу ніч і засинають на троні. Прокидаються і знову говорять, говорять щось розумне.
Герда. Можна, я підійду до принца?
Ворона. Обережно, не збуди!
Герда. Каю! Каю!
Принц. Що таке? Хто ти, дівчинко?
Принцеса. Хто насмілився нас розбудити?
Герда. Прошу пробачення, ваша світлосте. Я думала, що ваш принц – мій брат Кай. Його забрала Снігова Королева. А це не він. ( Плаче).
Принц. Бідолашна дівчинка.
Принцеса. Сьогодні в палаці буде великий бал, на який зберуться найкращі молоді люди королівства.
Принц. Може, серед них буде твій Кай.
Ворона. Так-так! Кай обов’язково прийде на бал.
Ворон. Бо таких веселих розваг немає в жодному сусідньому королівстві.
Принцеса. А от і гості.
Заходять парами дами з кавалерами. Всі вклоняються. Принц із принцесою стають першими, за ними Ворон із Вороною.
Принц. Бал починається!
Принцеса. Веселий танок!
Герда. Так танцюють у святкові дні хлопці і дівчата нашого містечка.
Принцеса. Я видам наказ, щоб із цього дня у палаці танцювали тільки веселі танці.
Герда. Люба принцесо, любий принц, я побачила всіх ваших придворних. Серед них немає Кая. Мушу з вами попрощатися, бо мені треба йти.
Принц. Ми не дозволимо, щоб така гарна дівчинка ішла пішки.
Принцеса. Подаруємо тобі золоту карету ( плескає тричі в долоні). Прошу подати мені золоту карету!
З’являється золота карета.
Принц. А щоб вона не замерзла, принесіть їй теплу шубку!
Дами у реверансі подають шубку. Герда одягається, сідає в карету.
Герда. Ви дуже добрі люди! Дякую за все! Прощавайте!
Прощаються. Карета заїжджає за ялинку. Виноситься трон.
Забігають розбійники.
1 розбійник. Що за гуркіт? Що за грім
Заважає спати всім?
2 розбійник. Гляньте! Он карета мчить,
Золотом уся блищить!
3 розбійник. В хащах ми її зустрінем,
Розберем на запчастини!
Виконується „Танець розбійників”.
1 розбійник. Яка гарна дівчинка!
2 розбійник. А ну виходь!
Герда виходить з карети. З’являється маленька розбійниця, розштовхує всіх.
Розбійниця. Не руште її! Вона моя! В мене ще ніколи не було такої гарної іграшки.
Розбійники виходять із каретою. Заходить Олень, стає біля ялинки.
Розбійниця. Що це в тебе?
Герда. Муфта, руки гріти.
Розбійниця. Віддай! Вона мені подобається! Ти справжня принцеса?
Герда. Ні, я звичайна дівчинка. Шукаю свого брата Кая. Його забрала Снігова Королева.
Олень. Я знаю, де живе Снігова Королева.
Розбійниця. Ану, замовкни!
Герда. Люба дівчинко, дозволь йому говорити.
Розбійниця. До мене ще ніхто так ласкаво не звертався. Добре, говори.
Олень. Я народився в Лапландії, а королева живе ще далі, серед снігів Льодовитого океану.
Герда. А що це за країна Лапландія?
Лапландія – країна,
Де народився я.
До неї серцем лину,
Там жде мене сім’я.
Лапландія, мій краю!
Засніжені ліси.
У снах я прилітаю
До білої краси.
Маленькі оленята
Залишились самі.
Хто буде зігрівати
Їх у зимові дні?
Розбійниця. Оленю, ти так жалібно розповідав, що я вирішила тебе відпустити. Але ти повинен за це відвезти Герду до Снігової Королеви.
Олень. З великою радістю.
Розбійниця. Рушайте у дорогу, поки я не передумала.
Герда. Дякуємо тобі, люба дівчинко! Прощавай!
Прощаються. Олень з Гердою забігають за ялинку. Розбійниця виходить, помахуючи рукою, прощаючись. Заходить Кай з білими крижинками, присідає біля ялинки, грається. З’являється Герда з Оленем.
Герда. Каю, любий!
Кай. Не заважай мені, дівчинко!
Герда. Хіба ти мене не впізнаєш? Я Герда, твоя сестричка.
Кай. Я тебе не знаю. На заважай мені викладати слово „вічність”.
З’являється Снігова Королева.
Королева. Хто насмілився прийти без дозволу у мій палац?
Герда. Я прийшла забрати свого брата Кая.
Королева. Не заважай нам. Іди звідси по-доброму.
Герда. Оленю, що мені робити?
Олень. Я покличу Діда Мороза, він недалеко живе. Дід Мороз сильніший за Снігову Королеву.
Олень виходить.
Королева. Не хочеш іти по-доброму, то я тебе заморожу!
В танці-кружлянці з холоду й снігу
Знайдем насолоду, знайдемо утіху.
Кружляє з Гердою під музику „Танцю сніжинок”. Заходить Дід Мороз.
Дід Мороз. Що ти робиш, Снігова Королево? Відпусти дитину!
Королева. Вона без запрошення завітала до мого палацу і не хоче іти звідси.
Герда. Дідусю, королева зачарувала Кая і заставила його викладати слово „вічність”, щоб настала вічна зима.
Дід Мороз. Які дурниці! Снігова Королево! Володарко всевладна! Сором тобі воювати з дітьми. А вічна зима навіщо тобі?
Королева. Бо нічого красивішого за білий у світі немає.
Дід Мороз. Так, дерева вкриті сріблястим інеєм, - це дуже красиво! Білі поля, що іскряться під сонцем, тішать серце. А закуті у лід річки й озера приносять радість дітям. Хто ж тебе зустрічатиме, красуне, якщо все живе завмре на землі?
Подивись на мене. Я не жадібний, і я поділяю свою владу над природою із квітучою весною, теплим літом і щедрою осінню. З’являюся до людей тільки взимку і всі мене зустрічають, як бажаного гостя. Настають зимові ка-
нікули.
Королева. Добре.
Пісня „ Старий рік минає”.
Дід Мороз. Всі діти будуть весело кататися на лижах, санках, ковзанах і дякувати за те Дідові Морозу. За те, що мене так чекали, я пригощатиму вас солодкими подарунками.
Все материалы на данном
сайте предназначены исключительно для ознакомления без целей коммерческого
использования. Все права на публикуемые аудио, видео, графические и
текстовые материалы принадлежат их владельцам, и Администрация ресурса не
несет ответственность за их использование. Администрация не несёт
ответсвенности за материалы, размещённые на этом ресурсе. Если Вы считаете,
что какой-либо из материалов нарушает Ваши права, свяжитесь с
Администрацией.
